Назви розповідають нам про історію. Так, упродовж століть називалося багато найменувань Китаю, проте одне виділяється з-поміж усіх: Шень Чжоу — «Божественна земля».

На всій своїй протяжності полотно китайської історії було прихильне до мудрості, що проявлялася в різноманітних сферах, як от містобудування та нехірургічна медицина, що виходить за межі нашого простору і веде до прекрасного піднесеного існування. Найбільш ранні роботи китайських художників, написані з надзвичайною дбайливістю, відображують божественні образи і пошану до них. У часи перших династій правителі розглядали волю небес як основу благополуччя та цілісності держави. Вирізані на панцирах черепахи ранні китайські письмена, що дійшли до наших днів, були присвячені виключно розпізнанню чудової духовної сили. А всі міста розміщувалися так, щоб відповідати вищому невидимому порядку. Тоді китайська художня література брала свій початок з буддійських моральних історій. Китайська металургія змішувалася і часто розвивалася завдяки вдосконаленому баченню Даосів через алхімічне перетворення тіла в божественне єство.

Майже в кожному аспекті китайської традиційної культури можна знайти прагнення узгоджувати людські вчинки та думки з божественним існуванням або порядком, що називається по-різному: «Дао» (Шлях), «Фа» (Закон), «Тянь» (Небеса), «Шень» (Бог) або «Лі» (принцип). Це стосувалося теслярської справи, архітектури, бойових мистецтв, поезії та живопису, астрономії, голкотерапії, святкових подій і навіть ведення бойових дій. Будь-який прояв китайської класичної культури не міг бути осмислений без цього. Цей становить культурну спадщину Шень Чжоу — Китаю — Божественної землі.

Витяг з альбому 2004 — 2006 Chinese New Year Global Gala «Божественна краса».